Обираємо варильну поверхню

 Усе частіше, поряд зі звичайною окремо стоячою технікою ми зустрічаємо, так звану вбудовану кухонну техніку, спектр якої дуже широкий. Це варильні поверхні, духові шафи, посудомийні машини, холодильники та багато іншого, словом все те, що ми звикли бачити на кухні не вбудованим в кухонні меблі.

 Варильна поверхня являє собою плоский корпус, товщиною близько 30 – 60 мм, із встановленими на ньому газовими пальниками або електричними конфорками. Панель встановлюється (врізається подібно кухонній мийці) у кришку стільниці в будь – якому зручному для вас місці, з однією лише умовою, не ближче 100 – 150 мм до стіни або меблів для газових поверхонь, і не ближче 40 мм для електричних.    Усі робочі поверхні в першу чергу можна поділити на 3 типи:

1. Газові – до них відносяться, ті панелі у яких і якості нагрівального елементу використовуються газові пальники різної потужності, бувають
приблизно від 100 до 3500 Вт

2. Електричні – до цього типу можна віднести поверхні у яких електричний нагрівальний елемент, зазвичай це чавунні "млинці" або склокераміка.
3. Комбіновані – це поєднання газових пальників і електричного нагрівального елемента. Зазвичай співвідношення газових конфорок до електричних 3 до 1 або 2
до 2. Ці поверхні хороші, якщо у вас немає магістрального газопроводу і ви
користуєтеся газовими балонами, за відсутності газу ви зможете готувати їжу
на електричних конфорках.

  За колірною гамою та матеріалом виконання всі варильні панелі можна
розділити на 4 групи:

1. Емаль – найчастіше буває білого, коричневого або чорного кольору, а інших кольорів значно рідше.

2. Нержавіюча сталь – один з найпопулярніших кольорів, він підійде майже
до будь – якої кухні і добре буде поєднуватися з кухонною мийкою, тому що вона у переважній більшості саме такого кольору.

3. Алюміній – дуже схожий за кольором до нержавіючої сталі, проте має більш світлий відтінок.

4. Склокераміка – в основі усі поверхні з таким покриттям бувають прямокутної форми чорного кольору, але зустрічаються також панелі білого кольору, а окремі моделі, мають досить цікавий зовнішній вигляд.

 Разом чи окремо.

Варто відзначити, що при покупці варильної панелі не все так просто, як може здатися. Вони діляться не тільки на газові, електричні та комбіновані, а й на залежні і незалежні.

  Варильні поверхні можуть бути залежними від духової шафи, а це означає, що панель управління конфорками знаходиться на духовій шафі, при цьому на самій варильній поверхні немає ніяких кнопок або ручок. Таке поєднання зручно купувати, якщо вам необхідна духова шафа, яка буде встановлена прямо під варильною поверхнею і в результаті Ви отримаєте конфігурацію звичайної газової плити, але вбудованої у ваші кухонні меблі. Це звично і досить зручно. Та слід пам’ятати, що при покупці залежного комплекту вам не можливо поєднати  комплектуючі різних фірм. У кожної фірми виробника є таблиця сумісності, в якій чітко описано, яка варильна панель підходить до тієї чи іншої духової шафи.

 Якщо Ви все ж хочете купити техніку різних фірм, то обирайте незалежну варильну панель і незалежну духову шафу. Незалежна варильна поверхня, має панель управління, що відповідає тільки за її роботу. Тип такої варильної поверхні не пов'язаний з типом і місцем розташування духовки. Керування незалежною варильною поверхнею може здійснюватись як за допомогою звичайних, звичних всім, ручок, так і за допомогою сенсорних кнопок.

 Ми обираємо газ

 Якщо у вас вдома газ, здавалося б, що вибір типу панелі очевидний, але і тут є над чим подумати. Вибір функцій газових плит невеликий, проте різноманітність в зовнішньому вигляді і дизайні досить велика, це звична емаль, нержавійка, алюміній і звичайно склокераміка.

Корисні функції газових варильних поверхонь:   

  "Газ – контроль" – це система безпеки, яка автоматично припиняє подачу газу, якщо полум'я випадково гасне. Система "газ – контроль" складається з двох основних елементів: термопари і пристрою блокування газу. Завдяки теплочутливості, термопара дозволяє визначити чи є в даний момент полум'я в пальнику. При відсутності полум'я термопара автоматично блокує надходження газу в пальник. Так що навіть якщо ваша цікава дитина поверне ручку газового
пальника, то витоку газу не буде.

Функція електропідпалу – це пристрій запалювання полум'я з допомогою електричної іскри. Він може бути автоматичним, коли запалювання відбувається при повороті перемикача, або механічним, коли для запалювання необхідно натиснути спеціальну кнопку.

  Типи газових конфорок :

 1. Допоміжна конфорка – малопотужний газовий пальник діаметром 40 – 55 мм і потужністю до 1000 Вт.

 2. Звичайна конфорка – газовий пальник діаметром 60 – 70мм і потужністю до 2000 Вт.

 3. Головна або ж велика конфорка – газовий пальник діаметром 90 – 100 мм підвищеної потужності (3500 Вт). Ідеальна для приготування страв, що вимагають глибокої та швидкої теплової обробки. На такій конфорці Ви можете готувати страви в найбільших каструлях з помітною економією часу.

 4. Конфорка з так званою "Подвійною короною" – вони мають 2 ряди полум'я і навіть при невеликому діаметрі мають високу потужність.

 Окрім привабливого дизайну, сучасні газові панелі відрізняються різноманітністю і практичністю поверхонь. На вибір пропонується кілька видів покриття: емаль, нержавіюча сталь, склокераміка, алюміній.

 Скло або чавун.

  Вибір електричної варильної поверхні дещо складніше ніж газової. Та ці складності відносяться скоріше до склокерамічних поверхонь. Отже, спершу зупинимося на звичайних НЕ склокерамічних варильних поверхнях, у яких в якості нагрівального елемента використовуються традиційні конфорки. Конфорки такого типу являють собою герметичний чавунний "млинець", всередині якого на кераміку покладена нагрівальна електрична спіраль. Недолік таких конфорок відносно велика теплова інерція: вона довго нагрівається (приблизно 60 секунд) і досить довго остигає. Такі варильні панелі мають зовнішній вид традиційної плити і коштують зовсім не дорого.

 Про склокерамічні варильні поверхні можна сказати набагато більше. Зовнішній вигляд у них досить привабливий, хоча виробники особливо не балують
нас різноманітністю колірної гами, але є і рідкісні винятки, про які я згадувалось вище. Такі варильні поверхні мають не лише стандартну квадратну або прямокутну форму, але і бувають виконані у вигляді досить хитромудрих фігур. Наприклад є варильні панелі у вигляді сот чи півмісяця. Нагрівальних елементів у склокераміки досить багато.    

  Перші і найпростіші конфорки в склокерамічній панелі це Рапідні конфорки, вони представляють собою спіраль, що нагрівається до червоного і дає дуже високу температуру. Швидкість, з якою нагріваються і остигають ці спіралі становить 10-12 секунд, що значно вище, ніж у чавунних.

 Наступними по ефективності можна назвати Галогенні конфорки, у них на додаток до спіралі встановлюється потужна галогенна лампа (Виготовлена ​​у вигляді газонаповненої кварцевої трубки). При включенні ця лампа миттєво починає світитися яскраво – червоним світлом, виділяючи велику кількість тепла. Теплова інерція таких конфорок, покритих склокерамічною поверхнею, ще менше, ніж у рапідних.

    Hi – Light конфорки – стрічкоподібні нагрівальні елементи. Розігрів таких конфорок відбувається на кілька секунд швидше розігріву галогеннної конфорки. Вони надійні у використанні і зручні у догляді. Регулювання ними здійснюється безступінчато, що дозволяє дуже точно виставити потрібну температуру.
 Останніми і самими цікавими є індукційні конфорки, в таких конфорках тепло створюється безпосередньо на дні посуду. Замість звичайного нагрівального елементу під склокерамічною панеллю встановлений індукційний блок, за допомогою якого генерується тепло безпосередньо на дні посуду. Конфорка при цьому залишається холодною. Єдиною умовою для використання такої конфорки є наявність у посуду намагнічуваного дна, виготовленого з чавуну або сталі з високим вмістом заліза. Індукційні конфорки забезпечують вкрай швидке закипання, регулювати їх можна ще точніше ніж газ. На даний момент індукційні конфорки є найсучаснішими і встановлюються тільки в дорогі моделі варильних поверхонь.  Склокераміка не боїться важких предметів (випадково упавшої важкої каструлі), але вона боїться точкових ударів (випадково упавшого лезом вниз ножа). При всіх позитивних сторонах є одне але – склокераміка боїться цукру. Якщо якась цукрова маса випадково потрапила на гарячу поверхню – потрібно негайно видалити її за допомогою спеціального скребка, поки поверхня не встигла охолонути, інакше видалити це потім не пошкодивши поверхню панелі, ви уже не зможете.  Безсумнівним достоїнством склокерамічних панелей є абсолютно рівна поверхня, на якій легко підтримувати чистоту. Чистку склокераміки можна робити тільки спеціальними засобами, не варто намагатись чистити таку поверхню порошком,  аби не зіпсувати її зовнішній вигляд. Дно посуду використовуваного на склокераміці має бути рівним і гладким. Для найкращого результату дно емальованого сталевого посуду має бути 2 – 3 мм. У посуду з нержавіючої сталі приблизно 4 – 6 мм. Не рекомендується використовувати старий посуд, бажано купити той посуд, на якому є маркування "для склокерамічних варильних панелей".

Цікаві комбінації

   Про комбіновані варильні поверхні після всього вище сказаного, говорити вже майже нічого. Вони поєднують в собі усе те, що говорилося про газові та електричні варильні поверхні. Такі поверхні дуже бідно представлені на ринку, багато фірм взагалі не виробляють їх, оскільки попит на них на світовому ринку не великий.

Ціна та якість

 Усі варильні поверхні можна умовно розділити на три групи по фірмах виробниках:
1. AEG, Gaggenau, Miele і т.д. Це дорога, елітна техніка, якість якої не викликає сумніву. У моделях техніки цих компанії використовуються тільки останні розробки та матеріали. На жаль така увага до деталей  з боку виробника сильно позначається на ціні, але воно того варте.

2. Bosch, Gorenje, Siemens, Whirlpool, Zanussi і т.д. – це техніка середнього класу,  з відмінним поєднанням ціни та якості. У пікових моделях цих фірм також використовуються нововведення та інновації у виробництві техніки і ціна у таких моделей не на багато нижча ніж у першої категорії, проте широкий модельний ряд цих фірм дає можливість обирати і більш скромні моделі.

3. Ariston, Ardo, Kaiser і т.д. – це бюджетна техніка, моделі даних виробників вирізняються низькою ціною і повним аскетизмом в наборі функцій, при цьому не можна сказати, що дана техніка погана і неякісна. Деякі моделі, на свою вартість виглядають досить функціонально та привабливо.

  Отже, в загальному, техніка приблизно одного класу має подібні набори функцій, якість складання і приблизно однакову ціну. Остаточний же вибір варильної поверхні на користь газу чи електрики залежатиме виключно від Вашого смаку, фінансових можливостей та дизайну майбутньої кухні.